Ангажемент на вівторок: “Українська музика буде завжди потрібна навіть більше”

Фольклорний роковий коллектив Ангажемент на вівторок з Павлограду вчергове виступив у Дніпрі. Хлопці роблять колоритну музику, використовуючи акордеон, сопілку, саксофон та класичні рокові гітари і барабани. В цілому, вони створюють гармонійну музичну картину з оригінальним звучанням.

Перед концертом ми поспілкувалися з музикантами та основоположниками гурту Юрієм та Сергієм Демків. Говорили про українську автентичність, музичні вподробання та найближчі плани колективу.

У кожного музиканти і гурта є відправна точка. З чого розпочався ваш творчий шлях, можливо, до гурта і саме вже вашої группи?

Юрій Демків: Перший шлях наш до гурту, до цього складу, який є зараз, який працює конкретно в цьому напрямку фольк-рок, ми почали займатися музикою з братом десь у 2001 році. Це була та середина: я, брат Сергій і Андрій Денисенко — наш діджей, це був той стрижень, який завжди залишався основний. Ми займалися і хіп-хопом, потім почали грати наживо — це ска-панк. А цей склад почав грати десь с 2010 року. Ми вибрали для себе такий напрямок — фольк-рок. І, я вважаю, що найуспішніший проект, який був у нас. І з цими хлопцями ми, як родина, ми вже давно з ними. І я думаю, що склад вже змінюватися не буде.

Сергій Демків: До 2010 року змінювався склад музикантів.

Юрій: З нами переграло напевно людей 100. (посміхається) А, можливо, ще й більше. Але музичний гурт приходить завжди приходить до якогось рівня, де він шукав шукав себе і знайшов. Ми вважаємо, що ми знайшли свій напрямок і тих людей, які мають бути з нами.

Як обрали саме такі інструменти, для року вони не притаманні?

Юрій: Тому ми і граємо фольк-рок. І повина бути присутня неабияка етнічність. І це такі інструменти експерементальні, на яких багато колективів виконують свою творчість. Це ті інструменти на яких, я вважаю, можна передати свій фольк-рок.

А чи довго ви зігрувалися, щоби все зазвучало так, як ви хотіли?

Сергій: Ні, саме цим складом недовго.

Юрій: Тому що хлопці прийшли з гурту, де вони грали такий кантрі-рок, пролєтарський шансон. (посміхається)

Сергій: І вони вже зіграні були, ця пачка. (посміхається)

Юрій: Це барабанщик і басист, вони грали такий стиль, коли вони прийшли до нас, то треба було, щоб мозок змінився і почав думати по фольковому. Я вважаю, нам це вдалося. Найголовніше — щоби хлопці любили ту музику, яку вони створюють. А вони її люблять.

А чи довго вам довелося завойовувати свого слухача?

Сергій: Це питання можна розібрати по частинам.

Юрій: По регіонам. Десь в якомусь регіоні воно йде одразу. Десь складніше. Напркиклад, я вважаю, що в нас в Павлограді це дуже складно. Нас знає і на концерти прийде більше людей в тому ж Дніпрі, ніж в нашому рідному місті. Там, в основному, люди слухають іншу музику — маршрутний шансон. Ви мене зрозуміли. (сміється) Я не кажу, що вони погані люди, це просто обробка мозку. Коли ти їздиш в автобусі, у маршрутці там постійно грає така музика. А Ангажемент на вівторок виступає раз на рік. То переможе те, що більше на слуху. (посміхається)

А як вважаєте, наскільки гурту з невеличкого міста тяжко пробитися в музичному світі?

Юрій: Не важко. Я вважаю, що для цього просто треба мати вперту талановиту команду однодумців, які повинні розуміти, що для того щоб донести із маленького міста у велике місто, на велиуі сцени щоб донести свою творчість, що для цього треба перти як потяг. Треба їздити за свій рахунок і їхати грати, де б не запропонували. Я просто розказую це на власному досвіді. Ми так робили. Ми грали починаючи з маленьких пабів. Це моя думка, треба просто мати талановиту команду. І найголовніше — треба мати матеріал нормальний, добре відпрацьванний, крутий. (посміхається) Я відношуся до нашого матеріалу самокритично дуже. Я не вважаю, що у нас музика хітова чи ще щось. Але, я не можу пояснити чому, вона подобається людям. Дай Боже, що все буде добре і ми вийдемо навіть на Європу.

Тобто, не дивлячись на те, що ваша музика не мейнстрімова, а з досить оригінальним звучанням, труднощів це вам не створює?

Юрій: Так, так, нам не складно. Тобто, музику Ангажемент на вівторок і приходити на концерти можуть від маленьких дітей до пенсіонерів. Такому гурту значно легше зібрати аудиторію.

А з якими складнощами все ж зустрічаєтесь на творчому шляху?

Юрій: Знаєте, чесно кажучи, то Ангажемент на вівторок, явважаю, що це якісь щасливчики.

Сергій: Гурт зараз переживає такі часи, що ніяких труднощів немає.

Юрій: Мабуть, над гуртом є якась сила, яка допомагає. Я не можу пояснити, як це трапляється. Але я вам наведу приклад, я бачу наперед, що перед нами повстане якесь завдання або перешкода, яку нам буде складно здолати. Але як тільки ми доходимо до цьго, все якось повертається, що ми долаємо ці складнощі, труднощі. Тому я вважаю, що то якась сила допомагає.

Як ставитесь до сучасних музичних тенеденцій? Скажімо, чи подобається популярна музику, яку слухають всі?

Юрій: У всіх своя популярна музика, я так вважаю. (посміхається) Я в машині слухаю і 80-ті і 90-ті, і сучасну музику. У мене там накидано багато музики.

Сергій: З сучасних. Ми їздимо багато по фестивалях і бачимо дуже багато класних гуртів, але в яких завжди дорога до якихось висот буде перекрита. І ми, навіть, не розуміємо самі чому.

Юрій: Але дуже багато гуртів є в нашому списку, які ми слухаємо. Ми б хотіли щоб ці гурти були хіт-конвеєрами, щоб вони видавали на маси багато своєї музики. Щоб їх якось рекламували сайти і всі видання, які тільки можна. Але у кожного музика різна.

В будь-якому випадку у гурта є відомі виконавці, группи, які є прикладом для наслідування. Хто це у вас?

Юрій: Я вам скажу відверто, я зростав на піснях Zdob Si Zdub і це іноді чутно в нашій музиці. Тому це для мене найкращий гурт, який існує, взагалі. Маємо мрію зробити з ними спільний концерт і вийти з ними на одну сцену. Думаю, скоро нам це вдасться і ми це зробимо.

А якби мали можливість щось глобально змінити в чучасній музиці, що би змінили?
Юрій: Нічого. Все, що ми можемо змінити, прибрати чи додати ми робимо в своїй музиці. В кожного своє бачення.

Сергій: Кожен автор має працювати над совїм творчим баченням.

Юрій: В кожного є свій слухач, на кожну пісню, на кожну музику. Нічого б ми не міняли. Просто будемо робити свою музику.

Сергій: Просто б грали музику для людей. Нічого б не міняли.

Юрій: Слухач би сам знайшовся. Те що ми зараз і робимо.

Зараз стало популярно слухати українську музику. Як вважаєте, ця тенденція буде розвиватися? Стануть більше слухати українське?

Юрій: Так, я вважаю, що будуть більше слухати українське.

Сергій: Так. Зараз багато українського повідкривалося.

Юрій: Зараз багато гуртів, які сиділи в андеграунді, але їх люди не чули, але вони дуже класні. Є ті, які збирають стадіони. Але людям подобаються ті, що відкриваються нові. Тому українська музика буде завжди потрібна навіть більше.

А які у вас найближчі плани, можливо, фестивалі?

Юрій: Так, літо це сезон фестів. В нас є там уже розклад.

Сергій: “Мотобрат”. (посміхається)

Юрій: До речі, на “Мотобраті” ми будемо грати 21 липня. 8 липня ми будемо грати на “Мольфар-рок” — це у Трускавці. На осінь “Повстанець” і ще багато фестів.

Сергій: Восени плануємо видати іще один ЕР.

Юрій: А ще маємо бажання зробити круте відео. Можливо, ми це не встигнемо зробити у цьому році. Можливо, зробимо на початку наступного року.

І наостанок, якби у вас була можливість донести людям одну фразу, що би сказали?

(сміються)

Юрій: Бережіть Україну, бо якщо не будете берегти Україну, не будете берегти себе. Україна має залишитись, як держава. Я б сказав, навіть, це якась замля така, не побоюсь цього слова, свята. Тому, я просто сказав би, бережіть Україну. І все. І все українське і тоді буде все добре.

Автор: Аліна Миронова

Фото: Михайло Кісенко

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

двадцать + 18 =